Важливе - Федерація триатлону України

Максим Сальников: «Моя мета – гідно представляти свою Батьківщину та виступати під її прапором!»

Станом на зараз український триатлон переживає чергову зміну поколінь з усіма її наслідками… Результати наших спортсменів на міжнародній арені далекі від оптимальних, а минулої Олімпіади ми вперше не були представлені на головних змаганнях чотириріччя жодним спортсменом. Проте, зміна поколінь – це завжди шанс і платформа для нових лідерів! Тож, прямо зараз на арену виходять атлети, які ще вчора виступали на дитячо-юнацьких змаганнях, а вже сьогодні без зайвої скромності стукають у двері головної команди країни. Одним з таких без сумніву є перспективний юніор з Одеси Максим Сальников! Саме сьогодні, 12 січня йому виповнюється 18 років і він є героєм першої у 2022 році рубрики #interview.

Максиме, вітаю! Минулого сезону ти здобув чимало перемог на внутрішній арені, а також гідно представляв Україну за кордоном. Чи можна назвати сезон 2021 року найбільш успішним у твоїй кар’єрі станом на зараз?

З упевненістю можу сказати, що це був найкращий сезон моєї спортивної кар’єри! Я зміг виступити на багатьох міжнародних стартах і здобував відносно непогані результати. До прикладу, минулого сезону і до того часу я й близько не мав такого змагального досвіду – тому сезон 2021 року є для мене найрезультативнішим станом на зараз.

Ти також мав можливість виступати поряд з першими номерами збірної України! Поділися враженнями від конкуренції з атлетами ТОП-списку.

Станом на зараз, я спробував власні сили у змаганнях з елітною групою лише на Кубку України в Запоріжжі. Мені вдалося виступити досить вдало – саме в Запоріжжі я виконав норматив майстра спорту, здобув золоту медаль у змаганні вікової категорії U-23 і фінішував п’ятим у загальному заліку. Загалом перехід на більш високий рівень конкуренції дається мені непросто, і це природньо! Перші номери є елементарно старшими віком, вони мають більше досвіду та довше тренуються і виступають на відповідному рівні. Але мені цікаво змагатися з найсильнішими! В перших номерів можна переймати досвід, дізнатися багато нового для себе і згодом використати це все на практиці. Сильних конкурентів не варто боятися – потрібно боротися з ними, виходити на їхній рівень і з часом перемагати їх!

Тобі 18 років – такий вік для атлета, коли потрібно визначатися з майбутнім. Багато хто віддає перевагу «цивільному» життю і залишає професійну кар’єру. Якими є твоє настрої на майбутнє загалом?

Я планую стати професійним триатлетом! Моя мета – виступати на найвищому рівні та гідно представляти свою Батьківщину, виступати під її прапором. Триатлон для мене – це не хобі, це ціле життя і професія! Я потрапив до штатної збірної України, і це вже моя робота і моя філософія, якщо хочте. По-перше, мені дуже подобається те, чим я займаюся. А по-друже, на мене покладають надії багато людей і я не хочу розчарувати їх, особливо своїх батьків. Я хочу досягти максимальних результатів у спорті, і це є моя мета.

Вже зараз тренери, функціонери та вболівальники видають тобі чимало авансів, називають одним з найбільш перспективних триатлетів країни. Чи не розконцентрує тебе така увага та високі оцінки твоєї майстерності?

В жодному разі. Навпаки, це мене підбадьорює – люди вірять у мене, в мій потенціал і бачать в мені перспективного спортсмена. І вони, і я сам віримо в те, що я можу стати більше ніж чемпіоном України у своїй віковій категорії.

Як ти проводиш вільний час?

У вільний від тренувань і змагань час я зазвичай здійснюю прогулянки зі своєю коханою, ну або ж просто відпочиваю вдома та відновлюю сили для майбутніх звершень.

*Підписуйтесь на Instagram Федерації триатлону України! Найсвіжіші новини, цікаві факти з історії українського триатлону @triathlon_ua
https://www.instagram.com/triathlon_ua/

Збірна України відлетіла на перший у 2022-му тренувальний збір

Традиційно, локацією базової підготовки наших найсильніших триатлетів є турецька Аланія.

Після двотижневого перепочинку на рідній землі, Національна збірна України з триатлону повертається до роботи! На збір до Туреччини відлітають атлети штатної команди Віталій Воронцов, Марина Кирик, Дарина Москаленко та перспективна триатлетка з Донбасу Варвара Мухіна. До слова, вона вперше працюватиме на зборі в основному складі головної триатлонної команди країни. За рахунок відряджаючих організацій, на збір до Аланіі також полетіли кияни Сергій Курочкін та Лілія Барановська.

ОФІЦІЙНО. Кирило Кривонос – старший тренер Національної збірної України з триатлону!

З 1 січня 2022 року відомий тренер та функціонер де-юре прийняв повноваження наставника головної триатлонної команди країни.

Нагадаємо, що кандидатуру Кирила Кривоноса ще заздалегідь підтримали левовою часткою голосів Керівного складу Федерації триатлону України. А наприкінці минулого року Кирило Дмитрович успішно пройшов профільну кваліфікаційну комісію при Міністерстві молоді та спорту, яка рекомендувала затвердити його на посаді старшого тренера Національної збірної України з триатлону.

«Для мене 2022 рік розпочався з нової посади, я приступив до виконання своїх обов’язків. Намагатимуся , щоб триатлон в Україні мав сталу позитивну динаміку розвитку, а українські атлети показали якомога вищі результати на міжнародній арені. Для популяризації триатлону головним завданням є реалізація спільного курсу – здобуття як мінімум однієї олімпійської ліцензії на 2024 рік. Особливу увагу приділятимемо спортсменам найближчого резерву, та забезпеченню їхнього безболісного переходу на ТОП-рівень», – чітко декларував свою позицію Кирило Кривонос.

Нагадаємо, що упродовж багатьох років Кирило Кривонос був одним з головних двигунів розвитку триатлону в Південно-Східному регіоні України, очолював регіональну Федерацію триатлону в Запорізькій області, а починаючи з листопада 2020 року Кирило Дмитрович увійшов до Керівного складу Федерації триатлону України. У статусі віце-президента ФТУ Кривонос зокрема відповідав і продовжує відповідати за напрямок розвитку дитячого спорту, в тому числі серії Всеукраїнських змагань «Дитяча триатлонна Ліга».

Winner – генеральний спонсор збірної України з паратриатлону!

Минулий рік був найуспішнішим в історії українського паратриатлону!

Одразу троє наших атлетів завоювали для себе право виступити на Паралімпійских Іграх у Токіо, а Аліса Колпакчи на головних змаганнях чотириріччя показала п’ятий час у своїй класифікації – що є абсолютним рекордом для нашої команди. Додайте сюди також медалі з чемпіонатів світу, Європи та континентальних Кубків – і матимемо чимало приводів для гордості! І хто зна, наскільки складнішим би виявився цей шлях, якби не підтримка надійних друзів та партнерів. Тому вітаємо в нашій традиційній рубриці #friends офіційного спонсора збірної України з паратриатлону компанію Winner! Ми дякуємо вам за співпрацю та свій суттєвий доробок у спільний високий результат.

Ліцензія триатлета. Протокол засідання президії ФТУ

Протокол засідання президії ФТУ

Ксенія Левковська: «В мене вистачає мотивації, щоб відібратися на Олімпійські Ігри 2024»

Наприкінці 2021 року до табору збірної України повернулася одна з найсильніших вихованок нашої школи триатлону! Починаючи з 2014-го, Ксенія Левковська виступала за збірну Азербайджену, в складі якої здобула чимало міжнародних нагород – зокрема і дві срібні медалі на Перших Пляжних Іграх у Катарі (особистий залік та змішана естафета). Харків’янка вже відпрацювала перший збір у статусі де-юре триатлетки збірної України. Про її повернення та головні завдання на олімпійський цикл – далі в матеріалі.

Ксенія, вітаємо вас з поверненням до збірної України! Розкажіть, за яких обставин варіант так званого камбеку взагалі став можливим?

Все просто – закінчився мій контракт зі збірною Азербайджану, тому так чи інакше я планувала повертатися в Україну. Звісно, я рада знову виступати в складі збірної України – я вважаю таке продовження власної спортивної кар’єри доволі цікавим варіантом. Мені приємно долучитися до розвитку українського триатлону зокрема та зробити свій внесок у розвиток спортивного руху України загалом. Зараз триатлон і спорт в цілому в Україні переживають певне піднесення, я вважаю. А щодо мене, то я маю відповідні знання, необхідний досвід і мотивацію виступати в збірній і власним прикладом допомагати всім українським спортсменам (а також триатлетам-резервістам, дітям, аматорам) досягати високих результатів.

Враховуючи досвід міжнародних виступів, позиції в рейтингах та послужний список, ви повертаєтеся до збірної України в статусі де-факто першого номера команди! Чи очікуєте ви на серйозну конкуренцію з боку триатлеток, які є в нашому складі?

Конкуренція має бути! Тут жодних умовностей немає. Конкуренція є стимулом до росту результатів усіх спортсменів та спортсменок, які задіяні у цей процес. З іншого боку, потрібно детально розглядати доцільність участі лідерів у тих чи інших внутрішніх змаганнях на фоні міжнародних стартів, на фоні завдання здобуття олімпійських ліцензій, тощо. Нерідко буває так, що змагання накладаються одні на інші й важко готуватися до основних міжнародних стартів. До прикладу, в тому таки Азербайджані не було конкуренції – але відсутньою була і бюрократія! Ми мали можливість максимально концентруватися на міжнародних стартах, головних завданнях і не думати про те, що потрібно переривати збори, змагальний графік і кудись їхати, летіти, щоб доводити власну профпридатність і доцільність виступів на міжнародному рівні.

Наскільки реалістичним є завдання здобуття олімпійської ліцензії особисто для вас?

Звітний олімпійський цикл є дуже коротким і наступна Олімпіада вже не за горами. Чи реально мені відібратися на головні змагання чотириріччя вже в складі збірної України? Все залежатиме від фінансування, підтримки Федерації та держави в цілому. Тому що для того, щоб здобути ліцензію, потрібно виїжджати за кордон на збори та змагання. Мотивація, звісно, у мене є! За наявності всіх вищеперерахованих факторів, я можу ставити перед собою та реалізовувати найвищі цілі, боротися за ліцензію на Париж-2024.

Загалом, щоб говорити про досягнення та високих результатів – крім фінансування, потрібно також приділяти належну увагу плануванню змагального графіка та календаря. Тут дрібниць не буває, враховувати треба все: переїзди, перельоти, адаптацію, робити попередній прорахунок залікових балів на тих чи інших стартах, тактику і так далі… У такий відповідальний час, коли на світовому рівні результати триатлетів зробили просто таки галопуючий ривок уперед, це дуже важливий момент і його не можна недооцінювати. Тому якщо ми маємо на меті досягати пристойних результатів на міжнародній арені та здобути ліцензії на Олімпійські Ігри, на мій погляд потрібно визначатися з основним складом збірної України і ретельно прораховувати всю його підготовку та змагальний календар, якомога менше заважати і більше допомагати цим спортсменам.

Нам відомо, що ви є однією з дистреб’юторок популярної французької торгової марки МАКО, яка спеціалізується на виробництві гідрокостюмів, купальників, плавок, тощо. Чи вдається поєднувати бізнес та кар’єру?

Я амбасадор і дистриб’ютор цього бренду в Україні. Була амбасадоркою 8 років, і мені вже давно пропонували стати дистриб’ютором. З початком пандемії, коли поменшало змагань і з’явилося більше часу, я вирішила спробувати. Як і в будь-якій справі, на все потрібен час та інвестиції. Тому я поки що в процесі реалізації свого потенціалу і в цій площині, так би мовити.

Збірна України з триатлону проходить поглиблене медичне обстеження

Після завершення перших передсезонних зборів, провідні триатлети нашої команди пройшли обов’язкову медичну перевірку на функціональну готовність.

На заміській олімпійській базі в Конча-Заспі в декілька етапів триває поглиблене медичне обстеження триатлетів збірних команд України. Йому передував базовий етап підготовки, так званий «втягуючий» передсезонний збір.

Нагадаємо, що на зборі в Аланії (Туреччина) упродовж 21 дня працював основний склад нашої команди – Віталій Воронцов, Марина Кирик, Софія Прийма, Лілія Барановська, Сергій Курочкін та Ксенія Левковська. Також тренери збірних команд своїх регіонів провели збори на місцях або в інших країнах. До слова, збірна Донецької області під керівництвом Георгія Драгуляна традиційно провела підготовчий зборі у високогір’ї Вірменії.

«В Туреччині погода дозволила виконати всі заплановані об’єми та навантаження, – повідомив генеральний секретар ФТУ Едуард Панарін. – За 21 день збору випало лише кілька дощів, що загалом не завадило нам результативно попрацювати. Спортсмени вже почали помалу крутити вело, нарощувати об’єми в плавальній підготовці. Зараз команда перебуває вдома, атлети зустрінуть Новий рік та Різдвяні свята в родинних колах і вже з 8 січня перші номери знову прибудуть Аланію та продовжать підготовку до сезону.

Згідно міжнародного календаря, чемпіонат Європи на спринтерській дистанції в 2022 році відбудеться наприкінці травня в Польщі. Тому підготовку ми плануємо відповідно, часу не так вже й багато. Вже з березня на зборах в Аланії буде задіяно максимальну кількість людей. 16-17 квітня там само в Туреччині відбудеться Кубок Європи й чимало українців візьмуть у ньому участь».

Іванов та Крилова закривають сезон перемогами

У Львові відбувся заключний старт 2021 року – зимовий чемпіонат України з триатлону (акватлону).

В рамках цього турніру місто приймало також відкритий Кубок «Три Леви», і загалом у змаганнях взяли участь близько трьох сотень учасників! Зазначимо, що перші номери збірної України на час цього івенту проводили останні дні передсезонного збору в Аланії, тому чемпіонат України у Львові був прекрасною нагодою закрити сезон у піднесеному настрої для тих спортсменів, яких так чи інакше 2021 рік не надто радував успішними виступами.

Так, свою першу перемогу в сезоні здобув титулований атлет з Полтавщини Іван Іванов. Старт сезону учасник Олімпійських Ігор 2016 року був змушений пропустити через певні проблеми зі здоров’ям і «розбігся» вже ближче до літа. Здобувши декілька нагород на чемпіонатах України та інших внутрішніх турнірах з роздільних видів спорту, Іванов нарешті зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу пошани і в триатлоні! За результатами змагань у Львові Іван не мав собі рівних на бігові, а за підсумками плавального сегменту поступився лише традиційно сильному в цьому компоненті Олексієві Астаф’єву, який у підсумку здобув бронзову нагороду. Срібло – в активі атлета з Донбасу Івана Меньшикова.

У змаганні жінок також свою першу перемогу в сезоні виборола вихованка Георгія Драгуляна Маргарита Крилова. Продовжує набирати обертів ще одна перспективна вихованка донецької школи триатлону Варвара Мухіна, яка здобула срібну медаль чемпіонату України та згодом отримала звання Майстра спорту України. Бронзова нагорода у жінок поїхала до столиці – чільну трійку лідерок чемпіонату України виборола триатлетка з Дніпра Моніка Добровольська, яка нині виступає за Київщину.

«Виходячи з того, що це кінець року, результати не були надвисокими – і це природньо, – ділиться власними висновками головний організатор чемпіонату України у Львові Анатолій Шевчук. – Всі спортсмени готуються до наступного сезону, і про форсування підготовки винятково під зимовий чемпіонат України ми не можемо говорити. Приємно те, що всі учасники за підсумками змагань були задоволені рівнем організації старту! Локація, масовість, нагородження – все відбулося на належному рівні».

Варто відзначити також переможний поступ місцевих зірочок триатлону – Дани та Єви Сорок! Дівчата традиційно не мали собі рівних у чемпіонатах України серед кадеток та дівчат відповідно, і вже вкотре чітко окреслили власні амбіції та перспективи увійти до ТОП-списку найсильніших атлеток країни.

Зимовий чемпіонат України з акватлону. ПРОТОКОЛ