Сезон 2021 року, напевне, можна вважати одним з найбільш вдалих в історії українського паратриатлону! Здобуто одразу три паралімпіських ліцензії, завойовано низку нагород на різноманітних міжнародних стартах. А під кінець сезону, як то кажуть, «на погони» – бронзова медаль Аліси Колпакчи на чемпіонаті світу, що можна вважати найвищим досягненням у її кар’єрі!

Цього літа Аліса досягла історичного результату і на Паралімпійських Іграх у Токіо – посіла 5-те місце в своїй класифікації для спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, що на одну позицію краще за її досягнення на Іграх у Ріо в 2016-му. На жаль, через введені організаторами Парлімпійських Ігор обмеження, пов’язаних з запобіганням поширення коронавірусної хвороби, персональні тренери не могли бути присутніми разом зі своїми атлетами. За словами наставника Аліси Колпакчи Олексія Цілувальникова, у випадку з нашою атлеткою цей фактор є ключовим! На переконання тренера, саме його безпосередня присутність на чемпіонаті світу в Абу-Дабі стала однією з головних передумов стабільного психологічного стану атлетки, і як наслідок – бронзової медалі.

«Станом на зараз, це є найвище досягнення Аліси Колпакчи в кар’єрі! Кілька років тому вона на чемпіонаті світу в Роттердамі фінішувала на 4-му місці, потім було дві бронзи чемпіонату Європи і, власне, два виступи на Паралімпійських Іграх.

Якщо говорити про чемпіонат світу 2021 в Абу-Дабі, то цей старт виявився дуже важким для Аліси – не лише фізично, а й емоційно. Після Паралімпійських Ігор спортсменам дуже важко налаштуватися на інші архі-важливі старти, якими без сумніву є як чемпіонат світу, так і чемпіонат Європи. Як відомо, на Паралімпіаді в Токіо Аліса була без свого персонального тренера, їй не вистачало підтримки саме персонального тренера і це дуже сильно далося взнаки на її емоційному стані. В Абу-Дабі я вже зміг поїхати і ситуація була іншою – ми постійно спілкувалися і налаштовувалися на старт, який по суті став несподіванкою для всієї команди, адже проведення чемпіонату світу анонсували буквально за місяць часу. Ми зуміли підготуватися – в плані фізичних кондицій це було простіше зробити за рахунок відновлення відповідних навантажень і ефекту надкомпенсації. А от емоційний фон, психосоматика і тривожні стани – це все впливові фактори для будь-якого спортсмена високого рівня, які нерідко відіграють ключову роль. Тому на чемпіонаті світу ми дуже багато спілкувалися з Алісою та налаштовувалися на відповідну роботу вже на дистанції.

Старт виявився дуже важким… Класифікація, в якій виступає Аліса Колпакчи, стартувала останньою, в 10:00 – а це в реаліях Об’єднаних Арабських Еміратів просто таки нестерпна спека! Температура повітря 33 градуси за Цельсієм, температура води – 31 градус. Біговий етап повністю на відкритому сонці… Основними нашими конкурентками в боротьбі за бронзову нагороду були дві паратриатлетки з Польщі, одна з яких пливе на двох руках. Ми поступилися їм на плаванні, тому одразу розуміли що потрібно цей гандикап наздоганяти на велоетапі та на бігу. Це вдалося зробити – на вело Аліса не залишила шансів обом суперницям! Вже на першому з трьох кіл вона випередила одну полячку і майже наздогнала другу, а на наступному колі випередила її та пішла у відрив. Ну а вже на біговому етапі Аліса проявила характер, витерпіла несамовиту спеку, слухала і чула тренера, тож у підсумку фінішувала на третій позиції чемпіонату світу!

За значенням та сприйняттям, для Аліси бронза чемпіонату світу – це як до прикладу золото для британки, яка на цьому чемпіонаті світу перемогла! Одразу після фінішу ми побачили сльози на обличчі нашої спортсменки… Нарешті цей важкий і вдалий для Аліси сезон завершено, – вона проявила бійцівські якості і заслужено здобула чимало нагород. Безумовно, Аліса Колпакчи прогресує з року в рік. Найголовніше те, що вона зростає і в плані психологічної стійкості! Мати психологічну стійкість, не перегорати і вміти налаштовуватися на боротьбу – це найважливіший момент. Це саме те, чого на старті професійної кар’єри Алісі бракувало. Ми очікуємо, що надалі на кожному старті Аліса демонструватиме свій максимум. Передусім вона змагається сама з собою на кожному старті, ми покращуємо власні показники відносно себе ж зразка попереднього року – це найбільш об’єктивний показник, на мою думку».

Додамо, що крім Аліси Колпакчи на планетарній першості в Абу-Дабі також виступили наші атлети з порушеннями зору. Віта Олексюк та її гайд Лілія Барановська показали 7-й час, тоді як Анатолій Варфоломєєв з гайдом Костянтином Вечкановим посіли 10-те місце.