Українські триатлети зберігають теоретичний шанс на додаткові олімпійські ліцензії

Українські триатлети зберігають теоретичний шанс на додаткові олімпійські ліцензії

«Шанси є навіть тоді, коли їх немає», – В. Лобановський;
«Якщо ти маєш ще хоч одну спробу – ти ще не програв!», – С. Бубка.

Власне, саме з невмирущих тез класиків української культури і спорту можна розпочати звітний матеріал. Тим паче, дива в спорті доволі часто трапляються! І доречним буде нагадати, що минулого олімпійського відбірного циклу український триатлон саме в останній момент отримав другу олімпійську ліцензію: Іван Іванов по wild card здобув омріяну путівку і склав компанію Юлії Єлістратовій на Іграх в Ріо.

Однак, в наступному олімпійському циклі до Ігор в Токіо вітчизняний спорт вже вкотре переживав серйозні проблеми з державним фінансуванням на підготовку спортсменів. За словами президента ФТУ Андрія Більди, наближення Олімпійських Ігор змусило тренерську раду доволі прагматично розпоряджатися наявним ресурсом. «В умовах обмеженого фінансування у попередні роки, тренерською радою ФТУ було прийнято рішення спрямувати фінансовий ресурс на підготовку до Олімпіади спортсменки, яка гарантовано отримає ліцензію. Сьогодні Юлія Єлястратова впевнено тримає позицію в першій 40-ці світового та олімпійського рейтингів. Нажаль, жоден зі спортсменів чоловічої збірної за рівнем результатів не наближається сьогодні до цього показника».

За півроку до старту головних змагань чотириріччя ми переживаємо звичне для українського триатлону дежавю: незмінний лідер збірної України Юлія Єлістратова заздалегідь де-факто забезпечила собі олімпійську ліцензію, тоді як перспективи наших чоловіків залишаються доволі необнадійливими. Попри це, ключовим словом попереднього речення є слово ЗАЛИШАЮТЬСЯ: доволі заплутана система олімпійського відбору донині залишає математичні шанси відібратися на Ігри в Токіо для двох українців – Івана Іванова та Єгора Мартиненка.

«Зараз ускладнили відбір на Олімпійські Ігри і дуже важко набирати очки. Згідно рейтингу, ми не мали доступу до ліцензійних турнірів, світових серій, – пояснює Єгор Мартиненко. – Але було внесено певні корективи в регламенті відбору і спортсменам відкрили можливість здобувати олімпійські бали на кубках світу та континентальних кубках. Там конкуренція значно нижча, ніж на змаганнях світової серії. До того ж ти можеш стартувати необмежену кількість разів, хоч на всіх змаганнях календаря. Більше змагань – більше можливостей показати хороший результат і здобути більше очок в рейтинг»

Зазначимо, що Олімпійські Ігри в Токіо відбудуться 24 липня – 9 серпня цього року. Згідно календаря ITU, на період до того часу заплановано 9 кубків світу та з півсотні континентальних кубків.

«Моя тактика буде самою простою – набирати якомога більше очок рейтингу!, – заявляє Іван Іванов. – Виходячи з цього, я буду форсувати свою готовність під ранні старти – планую виступати вже з початку березня. Буду намагатися набрати якомога більше очок в світовий рейтинг, робити все що від мене залежить і спробувати відібратися на Олімпійські Ігри по рейтингу ITU. Виходячи з цих завдань, ми вибудовуємо цикл моєї підготовки – вже зараз я посилено працюю на зборах. Знову ж таки, все залежить не лише від мого бажання, а також і від можливостей – додаткового фінансування немає, все на голому ентузіазмі».

Саме на брак фінансування скаржиться і Єгор Мартиненко, який так само, як Іванов та Єлістратова, нині готується до сезону на Кіпрі. «Це доволі болюча тема для мене. Я готовий постаратися і витиснути з себе максимум у відборі, однак для цього має бути відповідне фінансування. По факту, в 2019-му році я не отримав фінансування на поїдки та змагання, все за власний рахунок. Тому, за таких обставин буде дуже важко відібратися на Олімпіаду. Поки що важко сказати, де і коли я буду стартувати в новому сезоні».

Додамо, що за півроку до старту Ігор Іван Іванов у рейтинзі ITU посідає 173-тє місце, Єгор Мартиненко – 230-те. Однак, за словами Івана, щільність таблиці є доволі високою і передбачити щось наперед – майже неможливо. «Зараз доволі багато хлопців з усіх країн світу намагаються йти тим самим шляхом і відібратися за рейтингом ITU. Доволі важко говорити про якісь конкретні позиції та кількість набраних очок – це може бути на фініші як 50-та позиція, так і 100-та позиція. До прикладу, на минулу Олімпіаду я отримав ліцензію, посідаючи 70-те місце в світовому рейтинзі», – підсумував Іванов.

«Шанси є навіть тоді, коли їх немає», – В. Лобановський;
«Якщо ти маєш ще хоч одну спробу – ти ще не програв!», – С. Бубка.

Поділитися цією публікацією


X