TRIATMAN. Перші серед професіоналів – одні з перших серед аматорів

TRIATMAN. Перші серед професіоналів – одні з перших серед аматорів

Назвати зі стовідсотковою впевненістю найстарший клуб з триатлону в Україні доволі складно… Є дуже багато умовностей і трактувань термінології, що таке клуб в індивідуальних видах спорту та скільки там має бути людей, щоб претендувати на такий статус. Але одне ми знаємо точно! Ще на початку 90-х троє ентузіастів з України Андрій Ястребов, Віктор Земцев і Тамара Козуліна зорганізувалися як професійні триатлети, а згодом заснували свій міні-клуб і назвали його TRIATMAN, під прапорами якого впродовж семи років боролися за нагороди та призові на трасах США. Саме відтоді бере початок багаторічна історія одного з найбільш організованих об’єднань українських триатлетів, яке згодом мало своє продовження вже на рідній землі. Вашій увазі – візитівка дітища Андрія Ястребова, який донині є головним тренером клубу TRIATMAN та одним з найбільш кваліфікованих організаторів змагань з триатлону в Україні.

В попередніх матеріалах ми вже згадували однойменний клуб, а також перші аматорські старти з триатлону – зокрема, традиційний турнір у столичному парку Муромець. Ближче до кінця «нульових» років нового тисячоліття, український масовий триатлон зробив величезний крок уперед на шляху свого розвитку – аматорам дали площину та можливість проявити себе, однак їхні амбіції не обмежувалися одними лише внутрішніми стартами! Наш вид спорту став одним з наймасовіших в Україні, і з кожним днем все більше ентузіастів почали виїжджати на міжнародні змагання.

«Десь саме тоді, від перших Кубків Києва в парку Муромець пішов великий попит на індивідуальні тренування, групові тренування, – пригадує Андрій Ястребов. – Можна сказати, це був другий день народження нашого клубу TRIATMAN. Змагання з триатлону зацікавили масу людей, які висловили бажання виступати на міжнародних змаганнях, серйозно та наполегливо готуватися до них. В такому вигляді, аматорський клуб TRIATMAN було засновано у 2011 році. Точніше, його київська версія. Як я вже казав, «першими з могікан» були я, Віктор Земцев і Тамара Козуліна – ми здобули в сумі 11 титулів переможців серії змагань IRONMAN.

Якщо говорити про сьогоднішні виклики, які стоять перед суспільством, то перший етап жорсткого карантину вихованці нашого клубу сиділи по домівках, ми не проводили індивідуальних та групових тренувань. Згодом почали помаленьку працювати групам на відкритому повітрі, переважно на велосипеді. А вже коли збірним командам дозволили помалу виходити на тренування – ми теж вийшли! В нас люди їздять на чемпіонати світу та Європи серед аматорів. Тому їх теж можна назвати свого роду збірниками, вони також представляють Україну на міжнародних стартах. Тож, зараз ми вже тренуємося у звичному циклі.

Що стосується принципів формування та діяльності нашого клубу, то ми не надто женемося за масовістю та грошима. Після повернення зі США, я вже тривалий період часу працюю в Києві, разом з дружиною та рештою тренерів. Спочатку була ідея просто розвивати триатлон, робити щось добре і хороше. На правду, можна банально набрати людей для кількості, непідготовлених – брати кількістю а не якістю. Але це не наш метод. Зараз у нас тренується в сумі близько тридцяти чоловік. В нас немає системи абонементів, абощо. Майже всі тренування є відкритими, люди можуть прийти і спробувати власні сили в триатлоні. Комусь ми розписуємо плани, в тому числі онлайн. Як і у більшості аматорських клубів, у нас влітку більше роботи, ніж взимку. Тренери з плавання – Інна Нікітіна і Наталія Мацупко, плюс ми з дружиною теж тренуємо всі три види. Якщо говорити про вікові групи наших вихованців, то вони є дуже різними – від 20-ти років до 60-ти. Майже всі наші спортсмени готуються як на міжнародні старти, так і на внутрішні – переважно це IRONMAN та «половинка».

Цікаво, що розвиток аматорського триатлону та організація тренувального процесу – це не все, на чому спеціалізується клуб TRIATMAN. За плечима тренерського корпусу – ціла низка змагань самих різних класів та рівнів підготовки, які їм вдалося організувати. «Наш клуб є головним організатором чемпіонату України на олімпійській дистанції у Вишгороді. Також ми організовуємо внутрішню першість на довгій дистанції в Сухолуччі. Раніше ми брали на себе більше десятка змагань на рік! Проте, згодом збавили оберти, фізично на все не вистачає часу та сил. Всі хочуть тренувати і заробляти гроші, а не проводити змагання. Завзяття з часом згасає, адже це багато клопоту і майже все робиться на голому ентузіазмі. Хвилюєшся, чи всі нормально випливуть, чи не травмують один одного на вело… Тож, ми лишили для себе три старти – Вишгород, «половинка» та айронмен в Сухолуччі та ще один плавальний старт. Шукаємо людей, щоб співпрацювати – зокрема, висвітлювати змагання з триатлону в інформаційній площині, вести трансляції онлайн, тощо. Люди, які приходять і перший час з нами працюють, згодом відкривають свій клуб, потім «втикаються» в ті самі проблеми, що дуже багато роботи – і нереально все це встигати самому.

Масовий триатлон у нас на підйомі, це не може не радувати! Зараз вже тренерів більше ніж змагань, і для розвитку виду спорту це є серйозний поштовх. Для порівняння, той таки лижний спорт, де в мене є чимало знайомих і друзів – збірники голі-босі ходять, чого не можна сказати про триатлетів, при всій повазі… Наші спортсмени люблять прибіднятися, їм часто здається, що все так завжди й було – можливість заробляти додаткові кошти, тренувати когось, закордонні збори, поїздки, безвізовий режим… Наші збірники за кордоном проводять більше часу, ніж вдома, і це насправді є здорово! Просто ми свого часу про це і мріяти не могли. Про це теж завджи варто пам’ятати і цінувати те, що тобі дає час, в якому ти живеш.

Я завжди казав, що аматорський спорт є найкращим двигуном розвитку в нашій галузі! Якщо розібратися, то спонсорів не цікавлять професіонали з їхнім результатом і т.д. Їх цікавлять спортсмени, через яких можна щось прорекламувати, щоб потім продати свій товар. А кому ти його будеш продавати, тим паче якщо це якийсь галузевий виробник спортивного харчування, екіпіровки і т.д.? Масовий покупець таких товарів – це і є представники аматорського спорту! І нам вже давно пора це усвідомити, за таким принципом функціонує вся світова спортивна індустрія», – підсумував Ястребов.

SAFARI TRI. В очікуванні відкриття сезону полювання на нагороди

Поділитися цією публікацією


X