SAFARI TRI. В очікуванні відкриття сезону полювання на нагороди

SAFARI TRI. В очікуванні відкриття сезону полювання на нагороди

Як ми й анонсували раніше, цього тижня прес-служба Федерації триатлону України розпочинає на власному офіційному сайті цикл публікацій на тему розвитку аматорського триатлону в нашій країні. У фокусі першого випуску – харківський клуб SAFARI TRI, що складається з досвідчених і при цьому дуже амбітних атлетів! Головний тренер команди – Сергій Полешко, який розповів нам про традиції свого клубу, принципи його функціонування та специфіку підготовки у звітному сезоні.

«Тривалий період часу я був тренером у професійному велоспорті, – розповідає Полешко. – Працював у Болгарії, потім займався бізнесом і паралельно тренувався для себе. Два роки тому мене запросили допомогти в підготовці спортсменам з клубу SAFARI TRI, і я почав працювати з групою. Що одразу сподобалося – колектив чудовий, усі спортсмени дорослі та серйозні, мають роботу, родини й чіткі життєві пріоритети! Тому працюється мені з ними легко та невимушено. Щодо підготовки та навантажень, плани розписую я. Стосовно бігового сегменту, техніки бігу – консультуюся з легкоатлетами, які спеціалізуються на середній та довгій дистанції. Тренер з плавання в нас є, але я теж трішки щось розумію в цьому виді – до велоспорту, я виконав норматив КМС з плавання. Є з ким порадитися і щодо конкретно триатлону – це зокрема й Антон Блохін, Лев Медведєв і решта харківських триатлетів та тренерів».

Клуб SAFARI TRI функціонує вже доволі тривалий період часу. Він був сформований на базі однойменного відомого у Харкові фітнес-клубу, в групі триатлону – близько півтора десятка чоловік, середній вік яких складає 40-45 років. «Ми не реєстрували нашу групу, як якийсь окремий клуб – при фітнес-центрі організували собі команду, якою виступаємо на аматорських змаганнях з триатлону. Переважну частину учасників складають колишні велосипедисти. Наймолодшому з нас – 36 років, а найстаршому – 53. Загалом, нас нині в клубі 14 чоловік».

Через пандемію коронавірусу та численні обмеження, звітний сезон став особливим для спортсменів усіх рівнів підготовки! У тому числі й атлетів, які тренуються під керівництвом Сергія Полешка. За словами тренера, від початку весни група регулярно виїжджала на шосе, при цьому дотримувалася всіх необхідних рекомендацій та застережень. «На правду, ми на трасу виїжджали майже весь час від початку весни – але починали тренування лише тоді, коли подалі від’їжджали від міста, – зізнається Полешко. – Тримали дистанцію метрів по 5-10. Загалом, домовленість була такою – ми їздимо до тих пір, поки нам не зробить зауваження поліція. Як тільки нам зроблять попередження – ми без зайвих розмов припиняємо виїзди на вело. Ну і, ви знаєте, поліція доволі лояльно до нас ставилася! В принципі, в нас група невелика виїжджала – коли п’ятеро чоловік, коли десятеро, коли восьмеро…

На правду, я не можу сказати, що ми суттєво за цей час втратили у велосипедній та біговій підготовці! Але ж в плаванні – дуже втратили, ніхто не плавав через зачинені басейни та холодну відкриту воду. В підсумку, передсезонна підготовка вийшла такою, якою була колись свого часу, коли я ще сам виступав – поки немає змагань, велосипедисти у лютому-березні десь виїжджали на методичну спокійну велосипедно-бігову підготовку. Я взагалі вважаю, що ми за допомогою цієї паузи дуже добре підтягнемо велосипедну підготовку до старту сезону – щоправда, ще невідомо, коли точно той старт сезону відбудеться… До цього року ми по суті мали на нормальну велосипедну підготовку лише декілька місяців – скільки б ти взимку не крутив станок, це все одно не повноцінна шосейна робота. А зараз навпаки – «в ногах» вже більше 2000 км, з хлопцями вже можна якусь швидкісну, швидкісно-силову роботу виконувати. Особисто мені от такий м’який вхід в сезон сподобався більше».

За словами тренера, його група хоча й маленька – однак, доволі амбітна та самобутня. «Настрій всередині колективу – прекрасний! Я заслужений тренер України з велоспорту, і звик працювати з групами майстрів, з серйозними людьми. І я розумію, що якщо група більше 12-14 чоловік – як тренер, я їм не дам тієї якісної підготовки, якої вони потребують. Багато людей приходять, і їм треба приділяти увагу – комусь формувати посадку, комусь педаляж, когось вчити переключатися, а когось – їхати «на колесі». З усім цим ми й працюємо. Щодо дистанцій, то ми все ж таки віддаємо перевагу олімпійській. Вік в нас переважно вже солідний – хоча, минулоріч ми зокрема виступали й на змаганнях в Італії на більш довгих дистанціях».

Додамо, що Харків є одним з найбільших центрів аматорського триатлону в Україні! Зокрема, саме тут зосереджені такі потужні клуби, як KIT Triathlon Team Антона Блохіна та Team 404 Володимира Острікова. Про них, як і про решту відомих нам українських аматорських клубів з інших міст, ми розповідатимемо в прийдешніх публікаціях.

Слідкуйте за оновленнями!

Поділитися цією публікацією


X