Роман Король: «У нас війна і пандемія – час бути відповідальними громадянами»

Роман Король: «У нас війна і пандемія – час бути відповідальними громадянами»

Карантин в Україні триває вже 50 днів… Кожен з нас мав достатньо часу побути зі своїми родинами або наодинці, вирішити ті справи, які традиційно відкладав «до понеділка». Але в професійному спорті такі затяжні паузи є неприпустимими, і атлети продовжують тренування, виходячи зі своїх можливостей. І як показує практика, якщо тренувальний графік поки що відокремлений від змагальної підготовки – можна знайти час для соціально-важливих вчинків!

До прикладу, тренерський склад клубу CapitalTRI на чолі з Романом Королем стали донорами крові! Ми поспілкувалися з Романом, який також є тренером паралімпійської збірної України, про умови карантинних тренувань та соціальну відповідальність. Роман Король та його команда цілеспрямовано готувалися до Парлімпіади 2020 у Токіо. Тож, не дивно, що в його крові показник гемоглобіну – 160! Цілком ймовірно, кров Романа Короля стане для когось рятівною та життєво-необхідною… Про ідею звернутися в профільний медичний заклад розповів сам тренер.

«Все почалося зі звичайної бесіди з колегами по спорту! Я товаришую з представниками клубу TEDEX – вони розповіли, що здавали кров своєю командою. І я подумав, що якщо наші змагання будуть ще нескоро, ми не можемо повноцінно тренуватися, то чому б і нам не стати донорами? Нині зачинені всі спорт-комплекси та басейни. Є спортсмени, які не мають авто і, відповідно, можливості поїхати потренуватися за місто. Тому можна зараз зробити якусь добру справу – тим паче, що нині ситуація в країні дуже непроста… Пандемія коронавірусу, триває війна. Час і можливість є, чому б їх не використати з користю для себе і для суспільства?

Раніше донорством ми не займалися і не здавали кров. Я сам професійно займався спортом, всі тренувальні цикли були розписані наперед. Я розумів, що здача крові – це певна втрата сил на якийсь проміжок часу. Завжди думав за результат – і як спортсмен, і тепер як тренер і гайд. А зараз випала така нагода, що про результат поки що говорити не доводиться.

На правду, стати донором ще й не так просто! Там дуже багато вимог – потрібно не хворіти певними хворобами упродовж усього життя. Є певні питання по татуюванням, вазі тіла, пірсингу, приїздам з-за кордону за певний проміжок часу. Плюс, фізично дістатися донорського центру теж непросто в умовах карантину. За програмою donor.ua, оплачується таксі вартістю до 120 грн – атлетам з інших міст треба шукати інші логістичні можливості, не у всіх є авто. Кров можна комусь адресно здати, можна просто в банк крові. Можна здати за гроші – можна безкоштовно. Ми здавали безкоштовно.

Об’єм забору крові складає 450 мл. Чим менша за об’ємом людина – тим більше вона відчуває вплив на організм. Якщо говорити про мене, то на перших фізичних навантаженнях після забору крові було відчуття, ніби ти прилетів у Японію і одразу ж вийшов на тренування. Таке відчуття, ніби десь в іншому часовому вимірі та кліматі: наче все розумієш, але м’язи працюють дещо по-іншому. Одразу ж варто сказати, що це відчуття доволі швидко проходить і організм відновлюється до попередніх кондицій.

Зараз ми тренуємося вдома – у всіх спортсменів є вдома велосипедні станки. Бігаємо надворі кожен біля свого будинку, дехто бігає зі своїми гайдами. Завдання ми формуємо і скидаємо у відповідній програмі через мобільний телефон. Також користуємося додатком Zwift – це онлайн-програма з велоспорту та бігу, що розрахована на багато користувачів і дозволяє їм взаємодіяти, тренуватися і змагатися в віртуальному світі. До речі, вже навіть проводяться такі чемпіонати світу! І я гадаю, що навіть після подолання пандемії коронавірусу такі змагання будуть актуальними й наберуть масовості. Повертаючись до теми підготовки паралімпійської команди та спортсменів з нашого клубу, ми регулярно виходимо на контакт, спілкуємося і радимося. Ну і, звісно, дотримуємося умов карантину та з нетерпінням чекаємо на безпечний світ».

Поділитися цією публікацією


X