Лев Медведєв: «До березня я не є головним тренером збірної України – ні де-юре, ні де-факто»

Лев Медведєв: «До березня я не є головним тренером збірної України – ні де-юре, ні де-факто»

7 листопада 2020 року в Києві відбулася Звітно-виборча Конференція Федерації триатлону України. Її учасники затвердили цілу низку важливих кадрових призначень, зокрема проголосували за кандидатуру нового головного тренера Національної збірної України. Рішенням більшості членів Президії, наставником головної команди з цього сезону має стати досвідчений фахівець з Харкова Лев Медведєв! Проте, його кандидатуру ще має затвердити Міністерство молоді та спорту. Нині Лев Миколайович, як і майже всі збірники та їхні тренери, перебуває на зборі в турецькій Аланії. Вашій увазі – перше ексклюзивне інтерв’ю з головним кандидатом на посаду наставника збірної.

Лев Миколайович, вітаємо! Коли вас мають затвердити на посаді?

Станом на зараз, обов’язки головного тренера збірної України з триатлону й надалі виконує Едуард Панарін. Я не є працівником Міністерства молоді та спорту, тож не маю поки що відповідних повноважень – ні де-юре, ні де-факто. Затвердження моєї кандидатури профільним Міністерством відбуватиметься не раніше березня цього року – це стосується не лише збірної команди з триатлону, а й з усіх видів спорту, які є в орбіті Міністерства. Впродовж часу, який минув після Конференції, ми багато спілкувалися з Едуардом Панаріним та іншими тренерами, обговорювали критерії відбору, календар, інші нюанси. Можу сказати, що перспектива, яку ми плануємо вже зараз, це чотири-вісім років, два олімпійських цикли. Але я не хочу поки що говорити по персоналіям. Всі готуються, буде сезон – буде і над чим працювати.

Звісно, я маю свою концепцію підготовки збірної України з траитлону, яку я виклав ще впродовж Звітно-виборчої Конференції. Вона ґрунтується на двох основних принципах. Перший – ми зобов’язані підняти рівень важливості та відповідальності до результатів на міжнародних стартах. На моє переконання, за останні років п’ять у нас скалася наступна картина: атлети ставлять в пріоритет успішний виступ на чемпіонаті України, щоб потрапити в збірну, а що буде на чемпіонаті Європи чи інших головних міжнародних стартах сезону – це вже нікого не обходить… Я вважаю, що це в корені неправильно! Тому наше завдання і моє, як потенційно головного тренера збірної полягає в тому, щоб вибудувати таку систему, в якій головним показником успішності атлета групи Elite буде саме результат на міжнародних стартах і передусім на чемпіонаті Європи (по факту, головному старті сезону для переважної більшості українських триатлетів). У молоді та юніорів трохи інша ситуація, але їхню результативність на головних стартах і позиції в світі теж потрібно враховувати.

Другий момент – варто серйозно активізувати свої зусилля на шляху до розвитку дитячого-юнацького триатлону! За минулий рік у нас було лише два старти серед юнацької вікової групи і два старти – серед кадетської… За рік! Я не беру до уваги акватлон, дуатлон, інші дисципліни. Я кажу винятково за повноцінний триатлон. Уявіть собі, у нас з травня по вересень тепло і відмінна стабільна погода. У цей час діти, наше майбутнє, виходять на канікули і мають час для тренувань та змагань. Якщо діти не змагаються, не тренуються – у них зникає мотивація. Вони сідають за комп’ютери, йдуть десь на річку, абощо… І якщо ми їх не заохочуємо до триатлону в цей час, коли сам Бог велів – ми просто рубаємо самі гілку, на якій сидимо. Діти цих вікових груп узагалі мають змагатися ледь не два рази на місяць! А в нас було всього два старти за рік. Дякувати, в календарі на 2021 рік таких стартів уже вдвічі більше, але цього все-одно мало.

Загалом, я дуже довго можу розповідати, які саме принципи підготовки та розвитку, критерії та підходи до формування збірних команд я хочу винести на погодження тренерської ради та Президії ФТУ – але давайте дочекаємося мого офіційного призначення і вже тоді будемо спокійно говорити на цю тему.

Попередньо, на який період часу має бути розрахований ваш контракт?

Зазвичай стандартний контракт тривалістю на один рік з прицілом та пролонгацією на весь олімпійський цикл. Але зараз у всіх незвичайний, так би мовити «ковідний» рік – тому можуть бути різні варіанти.

Які ваші загальні враження від централізованого збору всієї команди в Аланії?

До цього року в нас зазвичай працювало декілька груп, які перебували в різних місцях. Група Гергія Драгуляна в Грузії та Вірменії, Сергія Яценка на Кіпрі, Сергія Лисова та Кирила Кривоноса тут в Туреччині. Цього року вийшло так, що всі працюють в Туреччині – але кожен тренер здебільшого зі своєю групою, в залежності від поставлених завдань та сформованого плану роботи. На першому зборі Драгулян, Лисов та Яценко працювали спільно, поєднували деякі види підготовки, особливо веловиїзди. Звісно, були індивідуальні плани – але багато завдань сходилося. Другий збір вже відрізняється як принципами роботи в кожній з груп, так і часом перебування в Туреччині.

Я не можу сказати, що нині відбулося об’єднання всієї збірної – на мій погляд, воно й не потрібне! Я вважаю, що в нас є декілька сильних тренерських бригад. І якщо їм потрібно для тих чи інших завдань об’єднуватися – вони це зроблять, жодних проблем я не бачу. Але особисто я переконаний, що локальна підготовка кожної групи по своєму окремо взятому плану є більш ефективним підходом.

Яка ваша функція зараз у Туречиині?

Я займаюся підготовкою винятково своєї спортсменки Дарини Москаленко, яка повернулася в Україну після виступів за збірну Азербайджану, а останнім часом відновлювалася від важкої травми. А шефства над іншими групами я не маю. Велика група наших триатлетів працює під керівництвом Сергія Яценка, і я не бачу сенсу вносити якісь корективи в його роботу, це дуже досвідчений тренер з великими досягненнями. Ми обговорюємо плани весняно-літніх стартів, календарні плани спортсменів. Така ж робота йде і з Георгієм Драгуляном та рештою наших тренерів.

Поділитися цією публікацією


X