Василь Винницький: «Беру приклад з Софії Прийми»

Минулими вихідними у Харкові відбувся перший внутрішній старт 2018 року – зимовий чемпіонат України з акватлону. Ці змагання покликані стати також і першим «спарингом» для наших претендентів на участь в юнацьких Олімпійських Іграх, що влітку прийматиме Буенос-Айрес. Ну а «перший раунд» залишився за перспективним Василем Винницьким, який зрештою став чемпіоном України у своїй віковій групі. Ми поспілкувалися з вихованцем львівської школи триатлону на тему відбору до ОІ, ставлення до справи, а також його досвіду міжнародних виступів.

Василю, вітаємо з перемогою! Розкажи, яким був для тебе старт у Харкові – що вдалося, що не вдалося і які ставив перед собою завдання?
Звичайно, ставив перед собою одне єдине завдання – це перемога, тож дуже ретельно готувався до цього турніру. Загалом, я перший раз у житті був у Харкові! Плавати було легко, тому що там дуже хороший басейн. А от бігти не дуже – високим був градус на поворотах. Наприклад, у Львові є манеж і там набагато легше бігти, тому що цей самий градус набагато нижчий.

І як тобі перша столиця України?
Місто дуже гарне! По-перше, тут ще є сніг, тоді як в нас у Львові зараз погода дуже погана. Покаталися на метро, все дуже сподобалося!

Можна сказати, що тобі було складніше змагатися з умовами того самого манежу, ніж з суперниками? Чи це все ж таки це була турнірна боротьба?
Не можу сказати, що не було боротьби. Боротьба повинна бути на всіх змаганнях! Важче було протистояти суперникам, а манеж з його поворотами – це вже дрібниці.

Як ти готувався до цього старту? Адже це перші в сезоні внутрішні змагання такого рівня – що встигли, а що ні, і над яким з компонентів ще треба попрацювати?
Ми тренуємося завжди, незалежно від пори року. Тренуємося на навчально-тренувальній базі зимових видів спорту. Також є басейн, тож плаваємо, бігаємо, катаємося на велосипеді, адже манеж має відповідне полотно. Хочу, користуючись можливістю, подякувати тренеру Юрію Сорохану та Сергієві Приймі за підготовку. Зараз ми поїдемо на тренувальний збір у Чорногорію, де можна буде готуватися до відбору на юнацьку Олімпіаду – і за це керманичам також хотілося б подякувати.

Власне, щодо юнацької Олімпіади, – ти один з головних претендентів на поїздку в Буенос-Айрес. Що в планах і які компоненти потрібно підтягнути – можливо плавання, можливо біг, можливо вело? І чи знаєш ти, як котуються твої ровесники на міжнародній арені, хто є головними теоретичними суперниками?
Будемо готуватися, як я вже казав, на тренувальних зборах – там буде головний етап підготовки. Також, я думаю, на турнірні в Дніпрі можна буде добре підготувати вело, тому що там більша дистанція. Біг зараз в мене йде найкраще, тому, думаю, його треба просто підтримувати, а решту компонентів покращувати.

16 років – доволі цікавий вік! Як ти утримуєш себе від всіляких спокус молодого віку – піти на дискотеку або ж проспати тренування?
Я думаю, що головне, аби справа, якою ти займаєшся, подобалася тобі самому. Якщо ж вона тобі не буде подобатися – ти перестанеш ходити на тренування. В мене було багато таких друзів, які кидали тренування, тому що їм не подобався вид спорту, або ж були люди, які їм заважали. Щодо особисто мене, то мені подобається триатлон – справа, якою я займаюся. Маю бажання далі прогресувати і будувати власну кар’єру.

Хто є для тебе головним пріоритетом? Можливо, хтось зі спортсменів, можливо родина, можливо в тебе якісь інші мотиваційні приклади…
Я зараз беру приклад з Софії Прийми! Вона на попередній юнацькій Олімпіаді виступала і я стараюсь вчитися у неї.

Щодо міжнародної арени – ти був на подібних змаганнях і як би ти оцінив власні результати на фоні іноземних спортсменів?
Я виступав близько чотирьох разів на міжнародних змаганнях. Там доводилося боротися з хлопцями, які старші за мене на два-чотири роки. Я потрапляв до фіналу, але до фіналу «B» і там точилася дуже серйозна боротьба. Також я ще їздив до Латвії та Литви – там я вже почав змагатися зі своїм роком. Одного разу був старт роздільний, і там було дуже важко, – тому що ускладнювалося все сильним вітром, я посів третє місце. Коли виступав в Румунії – там вже ніякого роздільного старту не було і мені вдалося вибороти перше місце.

Кого б ти назвав своїм головним суперником в Україні? Можливо, це декілька опонентів, з ким доведеться все ж таки змагатися за цю олімпійську ліцензію на внутрішній арені?
На внутрішній арені є багато хлопців, які здатні боротися за олімпійську ліцензію. Головні з них – це Скрипка Андрій з Дніпра, Бойко Мирон з Одеси і решта суперників також гідні цієї участі. Очікувати можна від будь кого, тому що один старт виграє один спортсмен, а інший – то вже не факт, що він зможе виграти. Залежить від того, хто яку підготовку має.

Як ти справляєшся з цим моральним тиском статусу головного фаворита на поїздку до Буенос-Айреса?
Головне – це тяжко і наполегливо працювати. Потрібно тренуватися і не загадувати про те, що буде колись. Головне – те, що є саме тут і зараз, така моя особиста думка.

X